Громадський діяч Марина Бурмака
06 лютого 2014

Засідання Експертного клубу "Київська перспектива": Як взаємодіяти киянам із владою?

Засідання Експертного клубу "Київська перспектива": Як взаємодіяти киянам із владою?

19-го листопада 2013 року Експертний клуб «Київська перспектива» провів своє перше засідання. Темою дискусії стала взаємодія киян з владою, можливість громадян впливати на місцеву політику.

 

До дискусії долучилися Перший Президент України Леонід Кравчук,  відомі політологи Володимир Фесенко, Олександр Палій, Костянтин Матвієнко, віце-президент Світового конгресу українських юристів Данило Курдельчук, депутат Київради Олег Качкан, Голова робочої групи «Соціальний Київ» Громадянського форуму Києва Надія Вернигора, професор Володимир Нудельман та виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик.

 

Модератор заходу, Голова Центру суспільного розвитку «Київська перспектива» Марина БУРМАКА, як ініціатор обговорення, озвучила перше проблемне питання: на сьогоднішній день в Україні налічується близько 700 законів і близько 2 тисяч нормативних актів, що регламентують функції місцевого самоврядування, однак на практиці українці не можуть впливати на прийняття рішень місцевою владою. Разом з тим, кожен другий українець вважає, що розвитку демократії загрожує відсутність громадського контролю над прийняттям політичних рішень. Причому, громадяни оцінюють цю небезпеку як другу після корупції.

 Марина Бурмака

На думку Марини БУРМАКИ, причинами недостатньої активності громадян стали порівняно не високий рівень громадянського суспільства, брак досвіду солідарних дій щодо захисту своїх інтересів. За статистикою, тільки 30 % киян готові брати участь у прийнятті рішень влади, в той час, як майже 70 % жителів висловлюють свою неготовність до таких дій. На її думку, громадянам необхідно роз’яснювати, як вони можуть втілювати свої конституційні права, а органам влади – про обов’язки звітувати перед платниками податків. Простим прикладом такої підзвітності вона назвала сферу ЖКГ, де люди мають право вимагати у ЖЕКів обгрунтування вартості послуг та інформацію про використання коштів, сплачених громадянами.

 

Під час обговорення віце-президент Світового конгресу українських юристів Данило КУРДЕЛЬЧУК у свою чергу зауважив, що столична громадськість не виявляє активності, тому що люди звикли до того, що з їхньою думкою ніхто не рахується. Цю тезу підтримав і перший Президент України Леонід КРАВЧУК. «На будь-яку ініціативу потрібно реагувати. Люди мовчать, тому що їх питання і дії ігноруються» , - зауважив він.

 

Разом з тим, Леонід КРАВЧУК відзначив і те, що влада в Києві – не найгірша в Україні, оскільки в країні «є такі міста, де взагалі не дозволено говорити».

 

Учасники засідання прийшли до однозначного висновку про те, що для ефективної взаємодії жителів Києва з владою остання повинна стати відповідальною, брати на себе певні зобов'язання і відповідати у разі їхнього невиконання. Виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав ПІТЦИК означив ще одну проблему. «Рішення міськими депутатами приймаються чи то за вказівкою олігарха, чиїм протеже є той чи інший депутат, чи то партії, в якій він скликається», - сказав ПІТЦИК, додавши, що про киян фактично ніхто не думає.

 

«Сьогодні кияни піднімають широке коло питань. Від поліпшення якості обслуговування у громадському транспорті та контролю за прибиранням у підземних переходах до тарифів на паркування. У Європі є п’ять рівнів громадського контролю. Спочатку громадян інформують, потім з ними консультуються, далі спільно приймають рішення і спільно діють. Останній етап - найважливіший: влада делегує повноваження громадянам і підтримує діяльність їхніх об’єднань. У нашій країні ще не налагоджений навіть перший рівень», - розповідає Марина БУРМАКА.

 Константин Матвиенко

Політолог Костянтин МАТВІЄНКО запропонував створити «електронну демократію» в муніципалітеті, щоб з офіційного порталу міської влади в режимі онлайн можна було отримати всю інформацію, зокрема про поточний стан виконання міського бюджету. Він також запропонував посилити місцеве самоврядування на рівні мікрорайону, де громадяни мають спільні інтереси: «ліквідація районних рад була цілком справедливим кроком, тому що жителі районів не є територіальною громадою і не об’єднані комунальними інтересами. А ось жителі мікрорайонів – так. Розроблено дві докладних карти київських мікрорайонів, і там дійсно потрібно забезпечити місцеве самоврядування. Як? По-перше, вони мають право претендувати на частину бюджету, по-друге, право на погодження щодо відведення землі, розміщення малих архітектурних форм. Тоді люди стануть реальною владою», - відзначає експерт.

 

У свою чергу, політолог Олександр ПАЛІЙ також сказав, що реальну пряму демократію можна забезпечити тільки в невеликих громадах, об’єднаних спільними інтересами. «Мудреці казали, що демократія можлива серед тисяч або десятків тисяч людей. Більше – це вже не демократія. Тому потрібно визначити в країні місцеві самоврядні громади по кілька тисяч чоловік. Наприклад, довкола шкіл. Щоб навколо цих соціальних об’єктів була якась площа, де можна було б говорити з суспільством. У таких малих суспільствах люди вчаться місцевому самоврядуванню. Безумовно, без економічної бази ці спільноти існувати не можуть. Для цього існує податок з нерухомості: житлової, складської, промислової», - вважає Олександр ПАЛІЙ.

 

Володимир ФЕСЕНКО, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» впевнений, що суспільну свідомість і активність треба формувати на нормативному рівні, і через громадський сектор її розвивати. Без цього навіть ідеальна система самоврядування не працюватиме. Просуватися потрібно і з правового боку, і з політичного, і з боку громадського сектору. Тільки тоді буде ефект.

 

Підсумовуючи засідання експертного клубу, Леонід КРАВЧУК відзначив, що досі немає розумної взаємодії народно-представницької та державної влади.

 

- Нам потрібно було б таке гасло: «Все буде в порядку, якщо громадяни будуть проявляти ініціативу. А виконавча влада буде зацікавлена ??в цій ініціативі. Ми бачимо, скільки людей протистоять незаконним забудовам, ламають паркани. А хтось із ініціативних людей повинен це все взяти під свій контроль. У Києві є спроби співпраці місцевої влади з суспільством. Звинувачення вже не працюють. Настав час діалогу!